«Від сопілки – до слова, від слова - до мови». Під такою назвою в бібліотеці пройшов масовий захід присвячений Міжнародному дню рідної мови. Найдорожче добро кожного народу – це його мова.

Викладач історії , користувач бібліотеки с. Тур'я-Пасіка Король Василь В. приніс до бібліотеки цікаву інформацію "Про перші писемні згадки сіл на Перечинщині"

 До питання про перші писемні згадки сіл на Перечинщині.

До недавнього часу в історичній літературі домінувало твердження про те, що левова частина поселень Перечинського району вперше згадується, чи й взагалі виникла, в середині XVI ст. (1552р.). Цю дату одним з перших у 1967 році, в науковий оббіг, ввів Ласло Деже в книзі «Очерки по истории Закарпатских говоров», а вже через два роки на неї опиралися автори солідного, в свій час, видання «Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська обл.», з якої, ця дата активно тиражувалася в краєзнавчій літературі.

   Нове, вагоме слово у питанні про перші писемні згадки сіл на території сучасної перечинщини сказав у 1985 р. угорський дослідник Пал Енгель, який в науковому  збірнику «Szazadok» надрукував об’ємну статтю, з середньовічної історії Aверхньої Угорщини. Опираючись на першоджерела, зокрема на латиномовний документ 1398 року, де згадувалися і поселення сучасного Перечинського району: Перечин, Зарічево, Сімери, Т.-Ремета, Туриця, Т.-Пасіка, Порошково.

Будучи вірним принципу «довіряй, але перевіряй», автор даного повідомлення мав змогу переглянути документ Угорського національного архіву за № 48291 де дійсно на листі номер 5, фотокопія якого поміщена в статті, можна прочитати назви згаданих населених пунктів.

Та чи є ця згадка під 1398р. і роком заснування даних поселень? Очевидно що ні. Вони, без сумнівно, засновані раніше. А от наскільки? На це питання навряд чи дадуть відповідь писемні джерела, оскільки документів XIII-XIVст., які б стосувались зазначеного регіону надзвичайно мало і практично всі воно відомі науці, тому тут важко очікувати якихось нових зрушень. Якісно нові дані можуть надати археологічні дослідження в ядрах сіл: Порошково (Зернувський), Т.-Пасіка (Більово), Раково (Горб), Т.-Ремета (Пудкрай) де за переказами старожилів оселились перші колоністи, та нажаль сьогодні перечинщина знаходиться на задвірках інтересів археологічної науки.

 А поки будемо сподіватися, що з появою цілого ряду краєзнавчих досліджень з історії сіл перечинщини і стрімким зростанням інтересу до минулого краю і власного села у пересічних мешканців, деякі сільські адміністрації, під час святкувань дня села, полишать не лише антиісторичну, але і глибоко антиморальну практику брати за основу першої писемної згадки лише красиві цифри 500, 555, 600 років, а візьмуть за правило опиратися на історичні дослідження.  

                                                                                      Підготував Король Василь